Досліджено питання взаємозв'язку семантики та прагматики мовного знака та його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Розглянуто вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що відображено у пресі і, відповідно, у політичному дискурсі. Розвинуто поняття ключових слів поточного моменту, виділено лінгвістичну ознаку "сакралізації" і "десакралізації" слів. Визначення соціальних конотацій здійснено з позицій нового підходу, на підставі якого вони розглядаються не як класове, а як політичне оцінне явище. Наведено лексичні та семантичні інновації, відсутні в лексикографічних довідниках. Семантична структура соціально актуальних одиниць політичного словника становить єдність ідеологічного та національно-культурного компонентів, що передають певну когнітивну та прагматичну інформацію, збереження якої в міжкультурному спілкуванні забезпечує адекватне розуміння політичного повідомлення комунікантами. Лексико-семантичний аналіз визначає обов'язкові комунікативні елементи, необхідні для еквівалентного сприймання соціально-політичної інформації та надлишкові елементи, зумовлені системою мови, дискурсними та культурними рамками.

  Скачати повний текст